Thursday, May 19, 2016


Сю нiч зорi чомусь колючi,                             

Як наляканi ïжачки.

Сю нiч сойка кричала в кручi,

Сю нiч ворон сказав: Апчхи!

Сю нiч квiтка питала квiтку:

— Що ж це робиться, поясни?

Тiльки вчора було ще влiтку,

А сьогоднi вже восени!


Ліна Костенко








Цитати Зигмунда Фрейда

Визнання проблеми - половина успіху в її вирішенні.

Нічого не буває випадкового, все має першопричину.

Тільки втілення в життя мрії дитинства може принести щастя.

Tuesday, May 3, 2016


        

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ МАТЕРІ
    У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до конгресменів та Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі.

   Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.

      Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.

      Місяць травень — це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина — Спасителя людства. І сьогоднішнє свято — це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

Легенда про маму.

      Жила собі на світі жінка, і мала вона четверо дітей. Жили з рибальства. Жінка сама ловила рибу та годувала дітей. Але якось застудилася та й злягла хвора. Лежить у постелі, а діточок нема чим годувати. Вже пересохло в неї в горлі. Мовила тихо:
-  Діточки, подайте мені води, бо не дам собі ради, аби підвестись. А пити так хочеться.
Діти. Нема води в хаті.
Мати. Візьміть відра, ідіть до річки та наберіть.
Старший хлопець. Нехай іде сестра, я не маю чобіт.
Мати (до дочки). Піди, доню, принеси мені водиці.
Дочка. У мене немає хустки, хай іде менший.
Мати. Івасику, піди принеси мені водиці.
Івасик. У мене немає в що вдягнутися.
   Так ніхто й не приніс матері води. Пішли діти надвір, граються. А мати в хаті обростає пір'ям. Найменший хлопчик саме вбіг у хату, бачить — мати стала зозулею. Став кричати до братів і сестричок.
Хлопчик. Наша мама стала зозулькою, хоче відлетіти від нас. Скоренько біжімо по воду для неї.
      Схопили діти хто що: горнятко, відро. Всі побігли до річки. Набрали води та й кричать.
Діти. Мамо, мамочко, пий воду!
Та стала мати зозулею й відлітає від хати.
Мати. Пізно, діти. Пізно!
     А малі за нею бігли, бігли, збиваючи ноги до крові. І досі в лісах, на полях стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали тоді з ніг дитячих. Так мати назавжди покинула рідних дітей і донині літає зозулею.

ДІТИ, БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ МАТУСЬ!

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО МАМУ   

У кого є ненька , у того й головонька гладенька.                      Нема того краму, щоб купити маму.
 Тільки у світі правди,що рідная мати.                                      Мамина молитва із дна моря виймає.
Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.                                      Матері ні купити, ні заслужити.                                                 Дитина плаче, а матері боляче. 
Як матір покинеш, то й сам загинеш. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.


 Зі святом, дорогі матусі!